Тема 4. Рухова активність як гігієнічний фактор (семінар)
Контроль змістового модуля 1
Завдання
1. Підготуватися до семінарського заняття за питаннями
Контроль змістового модуля 1
Завдання
1. Підготуватися до семінарського заняття за питаннями
1. Функціональна активність людини та взаємозв'язок фізичної та розумової діяльності
2. Регуляція діяльності організму в різних умовах
3. Поняття про рухову активність
4. Рухова активність при заняттях великим спортом
5. Фізіологічна характеристика спортивного тренування
2. Опрацювати контрольні питання. Підібрати відповіді до них
1. Дайте визначення понять: гігієна, гігієна фізичного виховання, здоров'я, фактори ризику, хвороба, біологічні фактори середовища.
2. Які задачі вирішує гігієна?
3. Як відбувався розвиток гігієни з початку її виникнення і до наших днів?
4. Чи потрібно приміняти диференційний підхід в процесі визначення здоров'я?
5. Які фактори ризику впливають на підлітків?
6. Дайте визначення поняття здоров'я згідно ВОЗ.
7. Як можна визначити ступінь здоров'я?
8. Які профілактичні заходи використовують для укріплення м'язової системи?
9. Що таке аеробна система і яке її значення?
10. Як впливають ФВ на нейроендокринну і імунну системи?
11. Дайте характеристику вікових особливостей побудови організму підлітків
12. Що таке рухова активність?
13. Розкажіть про взаємозв'язок розумової і фізичної діяльності людини.
14. В чому полягає особливість функціонування ЦНС?
15. Дайте коротку характеристику фізіологічного стану організму при заняттях ФК і спортом.
16. Що таке рухова активність і яке її значення?
3. Виконайте завдання самостійної роботи
1. Визначте основні фактори, що формують фізичний розвиток дітей та підлітків. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/26_SSN_2010/Medecine/71423.doc.htm. Конспект.
2. За З. Фрейдом, усі люди у ранньому підлітковому віці проходять через "гомосексуальний період", коли спалах сексуальної енергії підлітка спрямований на людину своєї статі (однолітка чи старшого). Він надає перевагу спілкуванню з ровесниками своєї статі і лише поступово об’єктом енергії лібідо стає особа протилежної статі. Ваше відношення до даного вислову (тези).
3. Теоретик психоаналізу, представник такого його напрямку, як "его-аналіз", Е. Еріксон, поділяючи погляди фрейдизму на джерела психічного розвитку, вчений значну увагу приділяв ….. (допишіть речення).
4. Біологічні та соціальні фактори (конспект).
3. Виконайте завдання самостійної роботи
1. Визначте основні фактори, що формують фізичний розвиток дітей та підлітків. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/26_SSN_2010/Medecine/71423.doc.htm. Конспект.
2. За З. Фрейдом, усі люди у ранньому підлітковому віці проходять через "гомосексуальний період", коли спалах сексуальної енергії підлітка спрямований на людину своєї статі (однолітка чи старшого). Він надає перевагу спілкуванню з ровесниками своєї статі і лише поступово об’єктом енергії лібідо стає особа протилежної статі. Ваше відношення до даного вислову (тези).
3. Теоретик психоаналізу, представник такого його напрямку, як "его-аналіз", Е. Еріксон, поділяючи погляди фрейдизму на джерела психічного розвитку, вчений значну увагу приділяв ….. (допишіть речення).
4. Біологічні та соціальні фактори (конспект).
4. Підготовка до контролдю модуля (тести, усні відповіді)
1)Гігієна — наука, що вивчає закономірності впливу на організм людини та суспільне здоров'я комплексу чинників довкілля з метою розробки гігієнічних норм, санітарних правил, запобіжних і оздоровчих заходів.
ОтветитьУдалитьГігієну фізичного виховання можна умовно поділити на 4 розділи:
загальна гігієна — займається вивченням впливу факторів зовнішнього середовища на здоров'я людини, розглядає основні гігієнічні вимоги щодо попередження негативного впливу зовнішніх факторів на організм дитини та їх використання в процесі фізичного виховання учнів чи студентів; розкриває значення, правила і методику загартовування за допомогою фізичних факторів.
шкільна гігієна — викладаються гігієнічні вимоги (нормативи) до спортивних шкільних будівель, майданчиків і обладнання, спортивного одягу і взуття, організації навчально-виховного процесу в школі.
гігієна фізичного виховання — викладаються відомості про гігієнічне значення окремих засобів і форм фізичного виховання; наводяться гігієнічні вимоги до рівня рухової активності і дозування фізичних навантажень у віковому аспекті; викладаються загальні гігієнічні вимоги до планування, організації і методики занять фізичною культурою, а також до занять в окремих видах спорту (гімнастика, легка атлетика, лижні гонки, плавання, спортивні ігри, туризм, єдиноборства).
методика викладання гігієнічних знань в загальноосвітній школі — викладається теоретичний матеріал з основних питань методики формування знань гігієнічного характеру, основна увага приділяється аналізу шкільної програми з фізичного виховання.
Здоров’я — стан живого організму, при якому всі органи здатні виконувати свої життєві функції.
Фактор ризику – це обставини (зовнішнє чи внутрішнє), що негативно впливає на здоров’я людини і створює сприятливе середовище для виникнення і розвитку захворювань.
Хвороба, або захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин та функціонування організму (його частин) у людини.
Біологічні фактори навколишнього середовища мають на увазі сукупність біологічних об'єктів, вплив яких на людину або навколишнє середовище пов'язане з їх здатністю розмножуватися в природних або штучних умовах або продукувати біологічно активні речовини. Основним компонентом біологічного фактора є макроорганізми, мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності.
2)Основні завдання гігієни - вивчення впливу зовнішнього середовища на стан здоров'я і працездатність людей; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних норм, правил і заходів по оздоровленню зовнішнього середовища і усунення шкідливо діючих факторів; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і заходів щодо підвищення опірності організму до можливих шкідливих впливів навколишнього середовища з метою поліпшення здоров'я і фізичного розвитку, підвищення працездатності.
ОтветитьУдалить3)Історія розвитку гігієни є літописом людських знань, що допомагає сучасному поколінню піднестися на вищий щабель і досягти відповідних вершин.
Медицина як наука має свою неповторну історію, котру можна вивчити лише за умови знання її джерел. Медицина є своєрідною системою наукових знань у галузі збереження здоров'я людини, запобігання захворюванням, лікування хворих і тому тісно пов'язана з іншими галузями науки. Історію медицини можна вивчати лише в нерозривному зв'язку із загальною історією культури людства. Спеціальна її галузь висвітлює розвиток гігієни. Знання історії гігієни розкриває широкі перспективи збагачення світогляду людини, допомагає пізнати багатогранні аспекти досягнень інших наук, врешті визначає рівень культури народу. Знання історії гігієни доводить важкість і тривалість шляху, який характеризує її розвиток і розвиток санітарної справи. В Україні цей розвиток має свої особливості стосовно місцевих санітарних організацій, хоча, на жаль, він залишається ще й досі найменш вивченою частиною історії медицини і охорони здоров'я.
4)Отже, диференційований підхід до дітей відповідно до індивідуальних особливостей – ефективний метод поліпшення навчального процесу на уроці фізичної культури у школі. Основне завдання диференційного навчання на уроці фізичної культури полягає в тому, щоб забезпечити максимально-продуктивну діяльність кожного учня, надати оптимальний руховий режим, повніше мобілізувати їх здібності. Урахування ступеня статевого дозрівання, фізичного розвитку, характеру адаптації до м’язової діяльності дає змогу більшою мірою індивідуалізувати процес фізичного виховання дітей шкільного віку. Вивчення стану здоров’я дітей та раціональний розподіл їх на медичні групи має важливе значення для опрацювання оздоровчих заходів і створення для них оптимальних умов навчання та виховання.
ОтветитьУдалить5)По-перше, спадковістю. Батьки передали нам свої ознаки й властивості, зокрема й ті, що визначають репродуктивне здоров’я.
До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать:
несприятливий для здоров’я спосіб життя (хронічний стрес, низька фізична активність, безладні статеві зв’язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку тощо);
уживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);
6)Здоров’я – стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність фізичних дефектів або хвороб (Визначення Всесвітньої організації охорони Здоров’я). Це поняття, на жаль, не відповідає сучасним потребам охорони здоров’я.
ОтветитьУдалить7)Рівень складності: Нескладно
Що вам знадобиться: уважність, знання симптомів, знаки
Про що говорить шкіра обличчя, очі ніс, рот, ноги, нігті.
8)М'язова система людини складається з 600 скелетних м'язів, об'єднаних у функціональні групи: згинання / розгинання, приведення / відведення і т.д. Пучки м'язових волокон, оточені тонкою сполучно-тканинної оболонкою, зазвичай розташовуються паралельними рядами. Довжина м'яза залежить від довжини м'язових волокон. Сама м'яз покрита більш щільною оболонкою, званої фасцією. У розрізі м'яз нагадує багатожильний кабель, де кожен «провід» надійно ізольований один від одного. М'язи прикріплюються до двох різних кісток, як би утворюючи таким чином «важіль». Скорочення м'язи супроводжується її укороченням, коли точки з прикріпленими до них м'язами починають зближуватися.
ОтветитьУдалитьРух є одним з актуальних умов нормального розвитку і існування людини. Воно впливає не тільки на формування структур, але і забезпечує більшість функцій організму. Складні руху стимулюють роботу головного мозку і позитивно впливають на психічний і інтелектуальний розвиток. Відзначимо, що в тісній взаємодії з рухом знаходяться мислення, вищі форми аналізу і розвиток пам'яті.
9)Аеробні можливості визначаються властивостями різних систем в організмі, забезпечують "доставку" кисню і його утилізацію в тканинах.
ОтветитьУдалить10)Протягом останніх років отримали новий імпульс дослідження щодо вивчення взаємодії та взаємозалежності функціонування імунної, нервової тa ендокринної систем. Донедавна вважалося, що основну роль у реалізації співпраці між нейроендокринною та імунною системами виконують катехоламіни, ацетилхолін та глюкокортикоїди. У подальшому з’явилися дані про модулюючий вплив на активність імунної системи таких пептидних гормонів як АКТГ, соматотропнін, аргінін-вазопресин, окситоцин, тиреотропін, речовина Р, вазоактивний інтестинальний пептид тощо. Доведено, що в імунорегуляції приймають участь ендорфіни і енкефаліни. Окрім цього, встановлено, що функція імунної системи регулюється такими мозковими структурами, як гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, мигдалина та вентральне поле гіпокампу тощо, а також нейрохімічними системами мозку – дофамінергічною, серотонінергічною тощо.
Значна зацікавленість проблемою взаємозв’язку нервової, ендокринної та імунної систем виникла після того, коли в експерименті була помічена зміна стереотипів поведінки й показників імунної системи в лабораторних тварин. При цьому особлива увага вчених була спрямована на вивчення взаємодії цих систем при стресових ситуаціях. Більшість вчених вважають, що імунну та нервову систему необхідно розглядати як єдину систему адаптації високого рівня. Ці системи формують функціональний бар’єр, завдяки якому відбувається корекція і пристосування організму до змін довкілля. До числа основних проявів порушення цього бар’єру відносяться невротичні й соматичні розлади, які часто перебігають з тривожними станами, проявами психічної дезадаптації, які опосœередковано зв’язані із змінами показників імунної системи і носять неспецифічний характер.
Размещено на реф.рф
На теперішній час встановлено, що при розвитку тривожних станів відбувається активація Т-лімфооцитів, які регулюють продукцію цитокінів. Цитокіни впливають на виділення й обмін норадреналіну і серотоніну в головному мозку, особливо в гіпоталамусі та гіпокампі, виявляючи як стимулюючу, так і гальмуючу дію на дофамінергічні, ацетилхолінергічні й серотонінергічні нейротрансмітерні системи, модулюючи емоційний стан і активуючи когнітивні функції.
Як вказувалося вище, нервова, імунна та ендокринна системи – це загальна система реагування на зовнішні стимули і подразники – системи адаптації. Вплив стресових чинників на організм супроводжується активацією функції кори наднирників з наступним імуносупресивним впливом кортикостероїдів, що відноситься до захисної реакції організму, скерованої на формування захисту від каскаду гіперреактивних імунних реакцій та стимуляції автоімунних механізмів. Подальше прогресуюче зростання кортикостероїдзалежної супресії призводить до розвитку значних імунодефіцитних порушень, а також розладів адаптаційних механізмів взаємодії нервової, імунної та ендокринної систем.
Виділяють наступні механізми взаємодії нейроендокринної та імунної систем˸
1. Лімфоїдна тканина має симпатичну та парасимпатичну інервацію. Особливо багата нервовими волокнами селœезінка, симпатичні нерви якої є відгалуженнями сонячного сплетіння, а парасимпатичні - відходять від правого блукаючого нерва. Лімфатичні вузли мають менш розвинœену інервацію. Виявлені контакти адренергічних волокон з лімфоцитами та макрофагами. Парасимпатична нервова система стимулює всі стадії формування імунної відповіді.
11)У підлітковому періоді відбувається посилений ріст і розвиток усіх органів і систем, що зумовлено діяльністю залоз внутрішньої секреції — статевих, щитовидної, гіпофізу тощо. Складні процеси відбуваються і у центральній нервовій системі, внутрішніх структурах головного мозку. Збільшується об'єм грудної клітки, серця, уповільнюється пульс. Відбувається помітне накопичення м'язової маси, остаточно формується скелет. Слід пам'ятати, що надмірне навантаження на скелет у період його формування може призвести до розвитку плоскостопості, викривлення хребта. Відмічається нестійкість організму до температурних коливань, оскільки через процеси, що відбуваються в організмі, пристосувальні реакції недосконалі. Значні зміни відбуваються в органах чуття, особливо у складній оптичній системі — оці. Тому важливо виконувати всі рекомендації лікарів і педагогів щодо гігієни зору.
ОтветитьУдалить12)«Рух - життя!» - Цьому твердженню вже дуже багато років, і воно не втратило своєї актуальності. А новітні дослідження лише підтвердили його правоту. Навіщо необхідна рухова активність, чим небезпечний її недолік і як уникнути багатьох неприємностей.
13)Функціональна активність людини характеризується різними руховими актами: скороченням м'язи серця, пересуванням тіла в просторі, рухом очних яблук, ковтанням, диханням, а також моторним компонентом мови, міміки.
ОтветитьУдалитьНа розвиток функцій м'язів великий вплив мають сили гравітації та інерції, які м'яз змушена постійно долати. Важливу роль відіграють час, протягом якого розгортається м'язове скорочення, і простір, в якому воно відбувається.
Передбачається і цілим рядом наукових робіт доводиться, що праця створила людину. Поняття "праця" включає різні його види. Тим часом існують два основних види трудової діяльності людини - фізичну і розумову працю і їх проміжні поєднання.
Фізична праця - це «вид діяльності людини, особливості якої визначаються комплексом чинників, що відрізняють один вид діяльності від іншого, пов'язаного з наявністю будь-яких кліматичних, виробничих, фізичних, інформаційних та інших факторів»Виконання фізичної роботи завжди пов'язане з певною вагою праці, яка визначається ступенем залучення в роботу скелетних м'язів і відображає фізіологічну вартість фiзичного навантаження. За ступенем тяжкості розрізняють фізично легка праця, середньої тяжкості, важкий і дуже важкий. Критеріями оцінки важкості праці служать ергометричний показники (величини зовнішньої роботи, переміщених вантажів тощо) і фізіологічні (рівні енерговитрат, частота серцевих скорочень, інші функціональні зміни).
Розумова праця - це «діяльність людини з перетворення сформованої в його свідомості концептуальної моделі дійсності шляхом створення нових понять, суджень, умовиводів, а на їх основі - гіпотез і теорії» Результат розумової праці - наукові і духовні цінності або рішення, які за допомогою керуючих впливів на знаряддя праці використовуються для задоволення суспільних або особистих потреб. Розумова праця виступає в різних формах, що залежать від виду концептуальної моделі і цілей, які стоять перед людиною (ці умови визначають специфіку розумової праці).
14)До складу центральної нервової системи входить головний і спинний мозок, до складу периферичної - все нервові структури, розташовані за межами головного і спинного мозку.
Центральна нервова система складається з мільярдів високоспеціалізованих клітин - нейроцитів і клітин глії. Гліальні клітини забезпечують діяльність нейронів (підтримують, захищають і виконують трофічну роль). Завдання центральної нервової системи полягає в тому, щоб після отримання інформації здійснити протягом часток секунди її оцінку та прийняти відповідне рішення. У здійсненні останнього неоціненна здатність головного мозку до зберігання і відтворення в потрібний момент раніше надійшла інформації. Найбільшим досягненням еволюції нервової системи є розумова здатність. Вона здійснюється в результаті аналізу і синтезу нервових імпульсів у вищих центрах головного мозку і становить вищу нервову діяльність людського організму.
Структури, пов'язані зі спинним мозком, складають спинномозкової відділ периферичної нервової системи. До нього відносять чутливі вузли спинномозкових нервів, корінці спинномозкових нервів, стовбури та гілки спинномозкових нервів, сплетення, симпатичні нервові вузли, регіонарні та органні нерви і нервові закінчення. Спинномозкової відділ забезпечує іннервацію тулуба, кінцівок, частково - шиї і внутрішніх органів.
15)Пов'язані з виконанням фізичних вправ загального і особливо спеціального (спортивного, змагального) характеру зміни багатьох функцій організму (збільшення частоти серцево-судинних скорочень, систолічного і хвилинного викиду серцем крові, легенева вентиляція, споживання кисню, підвищення інтенсивності обміну речовин і енергії і т.д .) можуть спостерігатися ще до початку виконання будь-якої м'язової діяльності, в результаті виникнення передстартового і стартового станів.
ОтветитьУдалитьПередстартовий стан може виникати за кілька годин і навіть діб до початку запланованої м'язової діяльності, а безпосередньо стартове стан є продовженням передстартового і, як правило, супроводжується посиленням передстартових реакцій.
16)Рухова активність не дає розвиватися старечої атрофії м`язів. Як людина стає немічним, помічав кожен, кому доводилося дотримуватися довгий строгий постільний режим. Після 10 днів лежання дуже важко виходити на колишній рівень працездатності, т. к. сила серцевих скорочень зменшується, що призводить до голодування всього організму, розладу обмінних процесів і т. д. Результатом стає загальна слабкість, в тому числі і м`язова.
Рухова активність дошкільнят стимулює не тільки фізичне, а й розумовий розвиток. Діти, які з малих років позбавлені фізичного навантаження, виростають хворобливими і слабкими.