пятница, 20 марта 2020 г.

Завдання 2 тижня дистанційного навчання

Шановні студенти!
 Вам необхідно виконати завдання та надіслати на електронну адресу для перевірки 25.03.2020. Обов'язково!!!!
Електронна адреса: kroshka68@gmail.com
      Після перевірки Вам буде повідомлено про отриману оцінку.

Завдання
1. Дати визначення понять:
- вікові періоди
- вікові властивості
- сенситивні періоди
- критичні періоди
- гетерохронність

2. Дати відповідь. Чим характеризується пубертатний період?

3. Чим відрізняється фізіологічний та календарний вік?

4. Обов'язково пройти курс на платформі Прометеус "Коронавірус". Надіслати результат.




21 комментарий:

  1. Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбачуваним.

    ОтветитьУдалить
  2. Вікові властивості - це всі властивості індивіда, що характеризують його розвиток у ході онтогенезу. Весь цикл життя людини поділяється на окремі своєрідні періоди. Поділ онтогенезу на періоди називають періодизацією розвитку. Періодизація розвитку людини як індивіда має власні закономірності, як і періодизація її психічного розвитку. В розвитку існує певна генетично задана послідовність появи органічних структур, функцій, систем, потреб, прагнень. Певні періоди розвитку є сприятливими для максимального розквіту тих чи інших як індивідних, так і особистісних утворень.

    ОтветитьУдалить
  3. Сенситивними періодами називають фази розвитку, у яких організм характеризується підвищеною чутливістю до певних зовнішніх і внутрішніх чинників. У цей період посилено розвиваються певні психічні функції. Якщо в сенситивний період не відбудеться їх формування, то психічний розвиток особистості ускладниться.

    ОтветитьУдалить
  4. Критичні періоди в розвитку індивіда - це вікові інтервали, в контексті яких підвищується чутливість до певних впливів та знижується резистентність (опір) щодо них. Критичні періоди можна розглядати як періоди ризику, в межах яких з високою ймовірністю може бути порушено нормальний хід фізіологічного дозрівання. У критичні періоди відбувається перебудова психічного життя попереднього періоду і формується психологічна структура, яка визначатиме розвиток на подальшому етапі. Критичні періоди - це переходи на вищий рівень розвитку. У критичні періоди знижуються адаптаційні можливості організму, індивід стає більш вразливим. У віковій психології як критичний виділяють вік 3, 7, 12-13 років. Кризи дозрівання організму співпадають із кризами психічного розвитку, але однозначної відповідності між ними немає

    ОтветитьУдалить
  5. Гетерохронність розвитку індивіда виявляється у нерівномірності дозрівання та росту різних структур, функцій і систем організму. Так само нерівномірно протікає і становлення психічних властивостей. Гетерохронність індивідного розвитку взаємодіє з процесами гетерохронності особистісного формування. Психічний та особистісний розвиток відображає основні закономірності поступального руху людини життєвим шляхом. За біологічним (генетичним) годинником у нас з'являються певні патерни індивідуального розвитку. Відповідно до біологічного годинника, у різних культурах визначають час для початку шкільного навчання, для одруження, для народження дітей, для виходу на пенсію, тобто відповідно до біологічного годинника "йде" і соціальний годинник. Крім цього, кожна людина має своєрідну вікові/ індивідуальність. Вікова індивідуальність перш за все характеризується певними темпами розвитку: в одних вона дуже стрімка, випереджувальна (як у юного Моцарта), в інших людей - сповільнена. Вікова індивідуальність людини проявляється у психологічній феноменології особистісного формування.

    ОтветитьУдалить
  6. Настання пубертатного періоду характеризується загальними змінами морфологічної будови організму. У підлітків спостерігається інтенсивний ріст скелета (за рік хлопчики в середньому підрос- тають на 4—7 см, а дівчатка на 3—6 см). У дітей обох статей дозрівання стосується спочатку внут- рішніх органів, а потім тіла. У дівчаток розширю- ється таз, а плечі залишаються вузькими, у хлоп- чиків — зворотні пропорції: збільшення ширини плечей, таз залишається вузьким. Дане співвідно- шення є класичною морфологічною ознакою для оцінки пубертатного розвитку.

    Паралельно росту скелета відбувається розвиток маси тіла, мускульної і жирової тканин, що призводить до зовнішніх сатевих відмінностей між хлопчиками і дівчатками. У дівчаток починається розвиток грудей (в середньому в 12 років), що супроводжується оволосінням лобка. Середній вік появи перших менструацій (менархє) припадає на 13 років (індивідуальний діапазон від 10 до 16,5 років). У хлопчиків розвиток вторинних статевих ознак починається зі збільшення яєчок, потім настає оволосіння лобка (в середньому 12,5 років), волосся під пахвами з'являється пізніше на два роки, з цим співпадає поява бороди. Важ- ливим феноменом пубертату стає ломка голосу.

    Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози, які починають виділяти гор- мони росту і статеві гормони.

    Значні цикли статевого розвитку в підлітковому віці пов'язані з функціями гіпоталамусу, який інтенсивно виділяє Молекулярні частини в гіпофіз, запускаючи в роботу всю ендокринну систему. Гіпоталамус є основним, відповідальним центром за емоційну поведінку.

    ОтветитьУдалить
  7. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  8. Вікові властивості - це всі властивості індивіда, що характеризують його розвиток у ході онтогенезу. Весь цикл життя людини поділяється на окремі своєрідні періоди. Поділ онтогенезу на періоди називають періодизацією розвитку. Періодизація розвитку людини як індивіда має власні закономірності, як і періодизація її психічного розвитку. В розвитку існує певна генетично задана послідовність появи органічних структур, функцій, систем, потреб, прагнень. Певні періоди розвитку є сприятливими для максимального розквіту тих чи інших як індивідних, так і особистісних утворень.

    ОтветитьУдалить
  9. Віковий період — відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якісні особливості.
    У межах періоду відбуваються кількісні та якісні зміни психіки, що дає змогу виділити певні стадії, які послідовно змінюють одна одну. Тобто розвиток психіки людини має періодичний і стадійний характер.

    ОтветитьУдалить
  10. Сенситивними періодами називають фази розвитку, у яких організм характеризується підвищеною чутливістю до певних зовнішніх і внутрішніх чинників. У цей період посилено розвиваються певні психічні функції. Якщо в сенситивний період не відбудеться їх формування, то психічний розвиток особистості ускладниться.

    ОтветитьУдалить
  11. Перехід від одного періоду до другого є переломним моментом, коли організм переходить від одного якісного стану в другий. Стрибкоподібні моменти розвитку цілого організму, окремих органів і тканин називаються критичними. Вважають що різні гени починають функціонувати на різних стадіях онтогенезу, які збігаються з критичними періодами зачаття.

    Критичні періоди переключають організм на новий рівень онтогенезу, створюють морфофункціональну основу існування організму в нових умовах життєдіяльності, а сенситивні періоди пристосовують функціонування організму до цих умов (оптимізуються процеси перебудови у різних органах і системах організму, узгоджується їх діяльність, забезпечується адаптація до фізичних і розумових навантажень тощо)

    ОтветитьУдалить
  12. Гетерохронність – це різниця в часі настання старіння окремих тканин, органів, систем; наприклад, атрофія тимуса починається в 13-15 років, а статевих залоз – в 45-50 років і старше.

    ОтветитьУдалить
  13. Пубертатний період характеризується продукцією і виділенням зрілих статевих клітин.Після 3-х років до періоду пубертата провідну роль відіграє ГР, який забезпечує лінійний ріст за рахунок посилення … Пубертатний період характеризується різким прискоренням соматичного розвитку, лінійного зростання і.

    Клінічна картина гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду характеризується ожирінням, высокорослостью, транзиторної гі- пертензией, порушенням статевого дозрівання, різноманітними нейротро- фическими.

    Отроцтво і юність — найбільш складні і відповідальні періоди в життя людини. Вони характеризуються … Отроцтво Підлітковий ( пубертатний) період характеризується бурхливим фізичним розвитком. В віці від.

    ОтветитьУдалить
  14. Відомо, що на уроках з фізичної культури учні групуються перш за все в залежності від календарного віку.

    Поняття „календарний вік" (хронологічний) відображає час, який пройшов з моменту народження індивідуума до певного періоду в його житті. При розподілі учнів на вікові групи до певної групи „п років" відносять дітей, яким у даний момент виповнилося п років ± 6 місяців. Наприклад, до групи 10-річних відносять дітей у віці від 9 років 6 місяців до 10 років 5 місяців 29 днів.

    Але такий розподіл на групи нерідко недоцільний. Річ у тім, що діти, особливо підлітки, одного календарного віку відрізняються індивідуальними особливостями в темпах росту й розвитку організму, тобто характеризуються різним рівнем біологічного дозрівання, або різним біологічним віком. Особливо збільшився діапазон таких індивідуальних відмінностей у зв'язку з акселерацією.

    Біологічна зрілість дитини (синонім „біологічний вік") - це сукупність структурно-функціональних властивостей організму на момент обстеження відповідно до часових характеристик.

    Біологічний вік значно більше за календарний відображає онтогенетичну зрілість індивідуума, його працездатність і характер адаптивних реакцій. Критеріями оцінки біологічного віку можуть бути морфологічні, функціональні, біохімічні, імунологічні, цитохімічні показники, цінність яких у визначенні ступеня дозрівання організму змінюються в залежності від етапів постнатального онтогенезу.

    Основними критеріями біологічного віку вважаються:

    1) зрілість, яка оцінюється за ступенем розвитку вторинних статевих ознак; 2) скелетна зрілість (порядок і час скостеніння скелета);

    3) зубна зрілість (час і порядок прорізування молочних і постійних зубів).

    ОтветитьУдалить
  15. Вікова періодизація - періодизація розвитку людини від народження і до смерті, визначення вікових меж етапів в житті людини, прийнята в суспільстві система вікової стратифікації.
    Нерівномірність зростання і розвитку є підставою для правильної угруповання дітей і підлітків різного віку і вироблення наукових принципів вікової періодизації. Справа в тому, що при організації освітньо-виховної роботи виникає необхідність об'єднання дітей різного віку. Крім того, необхідно правильно встановити вікову межу надходження дитини в ясла, дитячий сад і школу, визначити можливість початку трудової діяльності та ін.

    ОтветитьУдалить
  16. Вікові властивості - це ті властивості індивіда, що характеризують його розвиток в онтогенезі. Статеві властивості - це ті індивідні властивості, в яких відображаються особливості статі.
    Індивідуально-типологічними є загальносоматичні (конституційні), білатеральні та нейродинамічні властивості. До загальносоматичних властивостей відносять ендокринно-біохімічні характеристики, загальний тип метаболізму (обмін речовин в організмі), морфологічні структури організму в цілому (конституцію людини). Білатеральні характеристики - це функціональна геометрія тіла у формі симетрії чи асиметрії структурно-динамічних характеристик організму та окремих рухових і сенсорних систем. Нейродинамічні властивості характеризують особливості нервової системи.
    Взаємодія первинних властивостей (вікових, статевих та індивідуально-типологічних) визначає динаміку вторинних індивідних властивостей, до яких належать: 1) сенсорно-моторна організація людини, або система психофізіологічних функцій (сенсорних, перцептивних, мнемічних, мовних, вербально-логічних, моторних) 2) система органічних потреб. Вища інтеграція всіх індивідних властивостей представлена в темпераменті та задатках.

    ОтветитьУдалить
  17. Сенситивні періоди

    Певні періоди життя людини є найбільш сприятливими для розвитку тих чи інших психічних функцій. Такі періоди називають сенситивними. У психології сенситивні періоди визначають як періоди онтогенетичного розвитку, у яких організм людини буває особливо чуттєвим до певного впливу оточуючої дійсності. Так, наприклад, експериментальні дослідження довели, що у віці до 5 років діти особливо чуттєві до розвитку фонематичного слуху, а тому у даний період варто увагу зосередити на опануванні мовами – як рідною, так і іноземною. Дещо пізніше така чуттєвість знижується.

    Сенситивні періоди визначаються як оптимальні терміни розвитку окремих сторін психіки – процесів і властивостей (Мещеряков Б.Г., Зінченко В.П.).

    Зокрема, виявлено, що у вказані нижче сенситивні періоди формуються наступні якості і особливості:

    – від народження до 1 року – формування передумов формування таких рис, як емоційність і ласкавість;

    1 – 5 років – усне мовлення;

    3 роки – самоконтроль, саморегуляція;

    3 – 6 років – комунікабельність;

    3 – 5 років – широта інтересів;

    3 – 7 років – трудові навички;

    6 – 9 років – писемне мовлення, рухові навички, художні здібності, прийоми розумової діяльності, стиль діяльності, стиль поведінки, рефлексія в розумовій діяльності;

    – 10 – 15 років – поетична творчість;

    11 – 15 років – дружба, товаришування, кохання;

    13 – 15 років – ідентифікація;

    14 – 15 років – усамітнення;

    15 – 17 років – писемна творчість;

    15 – 20 років – абстрактне мислення;

    16 – 17 років – співробітництво;

    16 – 20 років – професійне визначення і становлення. (Н.В.Головань)

    У навчанні і вихованні школярів необхідно орієнтуватися як на загальні особливості психічного розвитку учнів певної вікової категорії, так і на сенситивність віку до розвитку окремих сторін психіки. Надмірно ранній чи запізнілий їх розвиток може бути малоефективним.

    ОтветитьУдалить
  18. КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ

    У розвитку дитини розрізняють кілька мають специфічні особливості періодів. Ці періоди називають критичними, або віковими, кризами через підвищеної вразливості нервової системи і підвищеного ризику виникнення порушень її функцій.

    Найбільш відповідальним є перший віковий криз. Цей період охоплює перші 2 - 3 роки життя. На першому році закладаються основи психічної діяльності, йде підготовка до самостійного ходіння і оволодінню промовою. Сприйняття різних подразників, контакт з навколишнім світом мають для немовляти величезне значення. Існує думка, що в даний період відбувається так зване первинне навчання. У цей час формуються "нейронні ансамблі", які служать фундаментом для більш складних форм навчання. Період первинного навчання є у відомому сенсі критичним. Якщо на цьому етапі дитина не отримує достатньо інформації, то помітно ускладнюється подальше засвоєння навичок. Однак це не означає, що потрібно форсувати психічний розвиток дитини.

    ОтветитьУдалить
  19. Гетерохроність -разновременность, зміна часу закладки і темпу розвитку органів у нащадків тварин і рослин в порівнянні з предками.

    Гетерохрония може виражатися в більш ранній закладці і посиленому розвитку органу (акселерація) або в більш пізній його закладці і уповільненому розвитку (ретардация), що залежить від часу початку функціонування органу і, отже, від умов середовища, в якій протікає онтогенетическое розвиток організму. Гетерохрония як пристосування організмів до умов, що змінюються їх розвитку має суттєве значення в історичному розвитку видів (філогенезі).

    ОтветитьУдалить
  20. Пубертатний період у хлопчиків зачіпає зміни у фігурі - таз трохи витягується, залишається вузьким, а плечі стають ширшими. Підлітки часто виглядають незграбно, так як різні тканини ростуть нерівномірно. Першими збільшуються в розмірах кістки, наступними - м`язи, а потім - нервові волокна і судини. Паралельно зростанню скелета і мускулатури збільшується фізична сила, яка спочатку відстає від розвитку м`язів. Частини тіла розвиваються непропорційно, спочатку витягуються ступні і кисті, потім кінцівки, в останню чергу змінюється форма обличчя і тулуба. Тіло коротшає, нижня щелепа збільшується в розмірах. Найменше схильна до змін форма голови, так як череп і розвиток мозку передує решті дозріванню. Основні проблеми підліткового віку у хлопчиків пов`язані з тимчасовими порушеннями координації рухів. Явище можна пояснити переоцінкою власних рухових здібностей, яка заснована на незвично великих розмірах тіла, властива скутість. На координацію впливає поступове нарощування м`язової сили. Дана послідовність забезпечує узгоджену роботу різних груп м`язів.

    ОтветитьУдалить
  21. Календарний та біологічний вік

    Оскільки старіння розвивається по‑різному, то розрізняють календарний вік та біологічний вік. Біологічний вік є мірою постаріння людини. Чим більше біологічний вік випереджає календарний, тим більшою повинна бути тривалість життя даного індивіда. Біологічний вік визначається на основі комплексної характеристики функціонального стану різних систем організму, а також,– оцінки його адаптаційних можливостей. Його визначення є дуже важливим для геронтології. По-перше, на основі цього показника можна вирішувати ряд проблем соціальної геронтології (час припинення трудової діяльності, визначення функціональної придатності і т.п.). По-друге, в клінічній та експериментальній геронтології можна буде об'єктивно оцінювати ефективність заходів, спрямованих на зменшення проявів старіння.

    Біологічний вік визначається на основі комплексної характеристики функціонального стану різних систем організму, а також,– оцінки його адаптаційних можливостей (зокрема, в ході підвищеної активності).

    ОтветитьУдалить