Завдання
1. Опрцювати матеріал лекції 4
Передивитися презентацію. Розробити власну
2. Дати відповіді на питання
1. Дайте визначення понять «біоритми», «біоритмологія», «хроніогігієна».
2. Охарактеризуйте основні біоритми в людини.
3. Яке значення мають біоритми для занять фізкультурою і спортом?
4. Біологічні ритми та стан здоров’я людини.
5. Поняття про біологічні ритми.
6. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.
7. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та ін.).
8. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.
9. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.
10. Методика визначення типу денної працездатності людини.
11. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.
12. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.
13. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.
14. Хроногігієна, як основа профілактики десинхронозів.
3. Завдання для самопідготовки
1. Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента коледжу, якщо о 8.00 температура його тіла складала 36,4°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, о 12.00 температура тіла становила 36,8°С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, о 16.00 температура тіла складала 36,2°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, о 20.00 температура тіла становила 36,6°С, частота серцевих скорочень – 78 ударів за хвилину.
2. Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо типів денної працездатності трьох учнів 8 класу у віці 14 років, що навчаються в першу зміну у школі–ліцеї медичного профілю, якщо сума балів виконання тестової методики О.Остберга складає відповідно 78, 62 і 40 балів та, у разі необхідності, відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.
3. Визначте (на день проведення дослідження) розрахункові біологічні ритми людини, яка народилася 29 лютого 1980 року.
1)Біоритм (від грецьк. „bios” і „rytmos” – життя і злагодженість) – періодичні зміни інтенсивності перебігу фізіологічних і психічних процесів залежно від часу. Біоритми властиві усьому живому на Землі і є передумовою їхньої нормальної життєдіяльності згідно і в унісон основним ритмам природи, обумовленим обертанням Землі навколо Сонця і Зірок і пов’язаної з ним зміни пір року, дня і ночі, впливу фаз Місяця, морських припливів і відпливів тощо.
ОтветитьУдалитьБіоритмологія - це одна з наймолодших і швидко розвиваються наук XX століття. Вона вивчає циклічні біологічні процеси, що відбуваються в живому організмі. Всі живі істоти мають здатність ритмічної організації фізіологічних функцій. Ця здатність забезпечує високу досконалість адаптації організму до постійно мінливих умов навколишнього середовища, в тому числі до умов трудової і спортивної діяльності, до виконання складно-координованих рухів. У біоритмології розглядається широке коло питань, пов'язаних з біоритмами.
У психічних хворих початок маніакальної фази супроводжується десинхронізацією біоритмів і циклу „спокій-активність”. При стресі, викликаному екстремальними впливами оточуючого середовища порушуються ритми гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. На підставі вивчення десинхронозів та їх причин сформувалась окрема галузь – хрономедицина (хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна), в основу якої покладені розробки оптимальних схем розподілу у часі лікувальних, фармакодинамічних, профілактичних заходів і засобів.
2)Біоритми охоплюють усі види діяльності людини. Деякі учені виділяють 23-денний фізичний цикл, 28-денний емоційний, 33-денний інтелектуальний. Половина кожного циклу проходить під знаком «плюс» (підвищена працездатність) і половина — під знаком «мінус». У 23-денному фізичному циклі перші 11,5 плюси-дні, другі — мінус-дні; в емоційному циклі гарний настрій властиво переважно першій його половині, а поганий — другий. В інтелектуальному циклі плюси-дні характеризуються активною розумовою діяльністю («цікаві» дні), у другій половині — «нудні» дні. Найбільш важкими є дні переходу (критичні чи нульові дні) від день-плюс до день-мінус. Усі цикли починаються з дня народження і з день-плюс.
ОтветитьУдалитьВідзначається, що кожен перший місяць від дати народження є найбільш сприятливим для високих спортивних результатів, а кожен другий і дванадцятий — найбільш невдалими. Причому в цей період у спортсменів знижується імунологічний захист і вони більш піддані захворюванням.
Виділяють сезонні ритми. Висока стійкість до хвороб відзначається в грудні і січні і слабка — у серпні; знижена чутливість до стресів навесні і підвищена — восени. Указується на наявність дворічних циклів у жінок і трьохрічних — у чоловіків. Це твердження засноване на вивченні біографій спортсменів, відповідно до якого в чоловіків найвищі досягнення спостерігалися через два роки на третій, а в жінок — через рік.
3)При використанні на практиці, у роботі педагогів фізичної культури і тренерів, даних біоритмологіі і хроніогігіеєни необхідно враховувати наступні положення.
Зовнішні цикли (добові, тижневі, місячні, річні) обумовлені законами існування, засвоєні живими організмами, включаючи людину в процесі еволюції і тому найбільш раціональні при плануванні періодизації в тренувальних навантаженнях. Менш обґрунтовано з позиції хроніогігіеєни застосування інших циклів, наприклад чотириденних, дев'ятиденних мікроциклів, тритижневих чи п'ятинедільних мезоциклів. Практикою показана ефективність піврічних, річних макроциклів і чотирирічних — Олімпійських циклів.
Багато циклів не збігаються в часі, і сприятливий період одного циклу може накладатися на негативну фазу іншого. Крім біоритмів, на психофізичний стан людини впливають і інші фактори (емоційні, психологічні і фізичні), і рівнодіюча усіх впливів може не відповідати напрямку циклічного фактора. Найбільш виражений вплив добового ритму в людей типу «сов» чи «жайворонків». Вплив інших ритмів на психофізичні функції слабкіше і також залежить від індивідуальних особливостей. Особливо помітно воно може проявитися при сумі сприятливих чи несприятливих ситуацій з ритмологічними. Тим, хто займаються фізичною культурою, спортсменам, і тренерам, і педагогам варто враховувати загальні й індивідуальні закономірності біоритмів, не додаючи їм разом з тим фатального значення.
Ґрунтуючись на сучасних знаннях в області біоритмологіі і хроніогігієни, рекомендується: враховувати індивідуальні добові і 90-хвилинні цикли (для облич з досить визначеною їх виразністю) при плануванні складних тренувальних і змагальних завдань (так, наприклад, з обліком індивідуальних півтора годинних ритмів може вироблятися заміна гравців у спортивних іграх); при індивідуальній виразності річних циклів підсилити лікарський контроль і самоконтроль за здоров'ям і проводити необхідні профілактичні заходи в другий і дванадцятий місяці від дати народження; при перетинанні годинних поясів, при різниці часу між ними від 3 г і більш необхідно проводити спеціальну підготовку для поступової адаптації до нового добового розпорядку дня.
4)Періодичні процеси спостерігаються на всіх рівнях організації живих систем і охоплюють широкий діапазон частот.
ОтветитьУдалитьНайбільш повний частотний класифікатор біоритмів запропонували Н.І.Мойсеєва і В.М.Сисуєв (1981), які виділяють 5 класів біоритмів:
1-й клас – високих частот – від долей секунд до 30 хвилин (осцілляції на молекулярному рівні, ритми електроенцефалограми, скорочення серця, дихання, перистальтики кишечника);
2-й клас – середніх частот – від 30 хв. до 28 годин, включаючи ультрадіанні (до 20 годин) циркадні* (біля добові) – 20-28 годин (сон – бадьорість, екскреція продуктів обміну тощо);
3-й клас – мезоритми, інфрадіанні (білятижневі) – 28 годин – 6 днів; циркасептальні (тижневі) – 7 днів;
4-й клас – макроритми (циркануальні) – від 20 днів – до 1 року (білярічні);
5-й клас – мегаритми, з періодами в десятки років (наприклад, цвітіння деяких видів кактусів).
Біоритми класифікуються також за рівнями організації біосистеми: клітинні, органні, організменні, популяційні.
Частотні спектри різних рівнів у значній мірі перекриваються, але існує загальна тенденція збільшення довжини періодів в міру ускладнення біологічних систем.
5)Біологічні ритми - ціклічні коливання інтенсівності та характеру біологічних процесів, їх кількісні й якісні зміни, что відбуваються на всіх рівнях життя.
6)Біологічні ритми являють собою самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.
ОтветитьУдалитьЛюдина має складну ієрархію та сувору часову упорядкованість в установленні біоритмологічної структури особистості внаслідок дії внутрішніх та зовнішніх синхронізаторів. Більше того, цілісний організм може існувати лише при певних фазових співвідношеннях різних коливальних процесів у клітинах, тканинах, органах і функціональних системах, з одного боку, та їх чіткій синхронізації з умовами довкілля – з іншого. Таким чином, стан здоров’я – це стан оптимальної гармонійності між часовою структурою внутрішнього середовища організму та впливом чинників навколишнього середовища, а біологічні ритми за своєю суттю відображають зміни різноманітних показників фізіологічних процесів хвилеподібної форми.
Різноманітні ритмічні коливання певних станів живих систем реєструються з частотою від 1 разу в мілісекунду до 1 разу в декілька років. Найбільше значення для людини мають ультрадіанні (довжина періоду від 0,5 до 20 годин), циркадіанні (від 20 до 28 годин), інфрадіанні (від 28 до 60 годин) та циркасептідальні (від 60 до 148 годин) біологічні ритми.
Найважливішими характеристиками біологічних ритмів прийнято вважати такі показники, як рівень, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму.
7)Рівень ритму або мезор являє собою середню величину досліджуваної фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди. Періодом ритму прийнято вважати відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється, і, натомість, частота ритму являє собою величину, що обернена тривалості періоду. Амплітуду розраховують як різницю між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу. Під акрофазою розуміють час, на який припадає максимальний рівень функції. Причому, якщо акрофаза ритму функції змінюється у межах певної зони, це явище має назву "зона блукання акрофази".
8)Періодичні процеси спостерігаються на всіх рівнях організації живих систем і охоплюють широкий діапазон частот.
ОтветитьУдалитьНайбільш повний частотний класифікатор біоритмів запропонували Н.І.Мойсеєва і В.М.Сисуєв (1981), які виділяють 5 класів біоритмів:
1-й клас – високих частот – від долей секунд до 30 хвилин (осцілляції на молекулярному рівні, ритми електроенцефалограми, скорочення серця, дихання, перистальтики кишечника);
2-й клас – середніх частот – від 30 хв. до 28 годин, включаючи ультрадіанні (до 20 годин) циркадні* (біля добові) – 20-28 годин (сон – бадьорість, екскреція продуктів обміну тощо);
3-й клас – мезоритми, інфрадіанні (білятижневі) – 28 годин – 6 днів; циркасептальні (тижневі) – 7 днів;
4-й клас – макроритми (циркануальні) – від 20 днів – до 1 року (білярічні);
5-й клас – мегаритми, з періодами в десятки років (наприклад, цвітіння деяких видів кактусів).
Біоритми класифікуються також за рівнями організації біосистеми: клітинні, органні, організменні, популяційні.
9)Як критерiальні показники біоритмологічного стану організму дітей та підлітків, як правило, використовують характеристики циркадiанних ритмів температури тiла та частоти серцевих скорочень Реєстрацiя температури тiла проводиться у пахвовій ямці медичним або електричним термометром, частота серцевих скорочень визначається традиційним методом на передпліччі руки пальпаторно протягом 1 хвилини. Слід підкреслити, що дослiдження показникiв стану циркадiанних систем органiзму необхідно проводити у середині тижня впродовж 2—3 днів з чотирьохгодинним iнтервалом відповідно о 8, 12, 16 та 20 годині.
10)Найбільш адекватним та точним методом визначення типу денної працездатності слід визнати тестову методику О.Остберга у модифікації С.Степанової. Досліджуваному пропонується уважно прочитати питання особистісного опитувача та, не порушуючи їх послiдовностi, вибрати з запропонованих міркувань одне, що в найбільшій мірі властиве для нього.
ОтветитьУдалить11)Основоположником ідеї щодо необхідності урахування та визначення розрахункових біологічних ритмів був швейцарський бізнесмен Дж.Томмен. Саме він запропонував гіпотезу про наявність так званих "критичних" днів, які повторюються з постійною періодичністю.
В основі концепції розрахункових біоритмів знаходиться положення про те, що починаючи з моменту народження в організмі незалежно один від одного відбуваються три різних за змістом цикли змін функціонального стану організму: фізичний цикл з періодом у 23 дні, емоційний — з періодом у 28 днів та інтелектуальний — з періодом у 33 дні. Вважається, що у кожного з трьох циклів перша половина є більш сприятливою, друга — менш сприятливою. Наприклад, людина у першій половині фізичного циклу є найбільш схильною до занять фізичною культурою та спортом, будь—якою справою, що потребує напруження фізичних сил, перша половина емоційного — характеризується підвищеним настроєм та оптимістичністю, перша половина інтелектуального — наявністю передумов до ефективного виконання розумової праці. Натомість у другій половині циклів реєструються явища протилежного характеру. Однак найбільш несприятливими, власне "критичними", є дні, коли криві кожного циклу, що являють собою також синусоїди, перетинають нульову позначку, а це відповідно 11,5, 14 та 16,5 дні. Причому, найкритичними є так звані "подвійні" та "потрійні критичні" дні, коли нульову позначку водночас перетинають дві або три синусоїди. До речі, такі дні одержали назву "чорні дірки". Отже, отримуючи інформацію про так звані розрахункові біоритми, можна, на думку прихильників цієї теорії, досить чітко та точно прогнозувати найбільш несприятливі моменти у житті кожної людини на майбутнє. Щоправда, наукового обґрунтування такий підхід поки не отримав, але, за окремими спостереженнями, частота виникнення різноманітних аварійних та надзвичайних ситуацій найбільш вагома саме у так звані "чорні дірки".
З метою оцінки розрахункових біоритмів необхідно спочатку визначити кількість прожитих днів, природно ураховуючи тривалість як звичайних, так і високосних років. Потім поділити отриману кількість днів на величину періоду кожного з розрахункових біоритмів. Ціле число, яке отримують у ході процесу ділення, характеризує кількість повних циклів за певним розрахунковим ритмом, що вже пройшли, а остача — дозволяє визначити конкретний день кожного з ритмів. Відмітивши його на відповідній кривій-синусоїді, можна одержати вичерпну інформацію про основні характеристики розрахункових біоритмів.
12)Десинхроноз — стан людини, що виникає в результаті пересікання декількох часових поясів на реактивному літаку і, таким чином, утворення десинхронізації біологічних ритмів. Десинхроноз також може виникати в результаті праці у різні зміни та переходу на літній або зимовий час. Після перетину декількох часових поясів порушується синхронізація фізіологічного годинника з часом на місті призначення. При цьому довжина подорожі не має значення — важлива лише кількість перетнутих часових поясів.
ОтветитьУдалитьСтан десинхронозу може тривати декілька днів. Вважається, що відновлення зі швидкістю 1 день на один часовий пояс на схід та 1 день на 1.5 часових пояси на захід є прийнятним.
Класифікація десинхронозів
1) Гострий десинхроноз. Виникає при швидко формується неузгодженості датчиків часу і існуючими в організмі ритмічними процесами. Наприклад, при швидкому перетині декількох часових поясів на літаку у пасажирів порушується цикл сон-неспання за рахунок розладів взаємини його фаз.
2) Хронічний десинхроноз. Розвивається при тривалому безперервному або часто повторюваному дії на організм факторів, визьшающіх гострий десинхроноз.
3) Прихований десинхроноз - розлади біоритмічні процесів непомітні, їх можна виявити лише при ретельному обстеженні (в умовах стаціонару).
4) Явний десинхроноз - порушення біоритмів проявляються вираженими суб'єктивними відчуттями та об'єктивними зрушеннями циклічних параметрів організму.
5) Частковий десинхроноз - зміни біоритмів визначають у межах одного органу або однієї фізіологічної системи.
6) Тотальний десинхроноз - розлади біоритмічні процесів виявляються в більшості органів і систем організму.
7) Асінхроноз - максимально виражений десинхроноз, зазвичай супроводжується загибеллю організму.
13)Однією з основних проблем гігієни пацієнтів та персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних є збереження нервово-психічного здоров’я, що і обумовлює необхідність вивчення стану нервово-психічних функцій у пацієнтів та персоналу в зв’язку із впливом різних факторів довкілля в тому числі соціологічних та розроблення засобів збереження психічного здоров’я.
Формування сучасного органічного світу і, зокрема сфери існування людини відбувалося в умовах циклічної динаміки зовнішніх чинників – ритмічної зміни часу, дня і ночі, пори року, рівня освітленості тощо. Відповідно до цих видів ритмічності, як реакція пристосування, відбуваються ритмічні зміни біологічних процесів – біоритмів.
14) Для профілактики десинхронозів і підвищення працездатності необхідно організовувати денний сон. Рекомендується організувати свій денний відпочинок так, щоб він за своїми умовами наближався до нічного сну. Тиша, відсутність сторонніх подразників, затемнення дозволяють людини в цих умовах швидше відновити сили і пристосуватися до тимчасової зміни життєвого ритму. Таким чином, сон вдень в умовах, що імітують ніч, дозволяє організму відносно швидко адаптуватися до незвичних режимів. Однією з умов високої працездатності в нічній зміні є обов’язкове гаряче харчування. Воно не тільки компенсує енергетичні витрати організму але і случить ефективним датчиком часу. Настроюючи біологічні ритми організму на робочий лад. Відзначено, що тривалий період роботи в нічну зміну легше переноситься, ніж часто змінюваний, при якому людина не встигає адаптуватися до зміни режиму праці і відпочинку.
ОтветитьУдалить